Пам’ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок там вписано криваво-чорним кольором.
Однією з таких сторінок був Голодомор 1932-1933 р.р. Не було ні війни, ні посухи. А була тільки зла воля одних людей проти інших. І ніхто не знає, скільки безневинних людей зійшло в могилу – старих і молодих, дітей, і ще ненароджених – у лонах матерів.
Напередодні Всеукраїнської акції «Запали свічку пам’яті померлим від голоду», приуроченій 87-й річниці Голодомору 1932-1933 років в Україні, в групах пройшли години і скорботи «Голодомор – біль душі і пам’ять серця».
Здобувачі освіти читали вірші, спогади очевидців тієї страшної трагедії, переглядали просвітницькі ролики Українського інституту національної пам’яті «Історія гідності. Голодомори» та «Повстання проти голоду», презентували власні листівки, присвячені тим трагічним подіям. Ці виховні години запам’яталась усім завдяки емоціям суму, жалю і співпереживання невинним жертвам. Голодомор 1932-1933 років – страшна трагедія в історії нашої України. Для того, щоб таким трагедіям не було місця в житті народу, ми повинні знати і пам’ятати про них.
28 листопада закликаємо кожну українську сім’ю о 16-й годині приєднатися до Всеукраїнської акції «Запали свічку пам’яті усім померлим від голоду».
