Всесвітній день вишиванки – це день усвідомлення себе українцем та єдності зі своєю нацією. Вишиванка – це не просто вбрання, це історія та душа нашого народу. Вона є символом не однієї епохи, а кожного покоління українців. Тому третього четверга у травні ми одягаємо вишиванки для того, щоб ще раз нагадати світу і собі, що ми українці.

В закладі освіти для евакуйованих громадян, які знайшли прихисток у гуртожитку Центру, був проведений творчий захід, приурочений до Всесвітнього дня вишиванки. Малеча і дорослі  із задоволенням вдягли  українські  вишиванки, на яких яскравими нитками розцвіли маки та барвінки, активно створювали патріотичні плакати  та завзято підтримували виконавців української пісні.

Свято головного оберега нації – вишиванки, який  відзначили у родинному  колі,  ще міцніше згуртувало нас, українців .

Над Україною всміхнулось сонце красне,

Зігріло землю променем своїм.

А я вдягнула зранку вишиванку.

Я – українка і пишаюсь цим!

Ніхто і ніколи не заборонить нам, нашим дітям і онукам одягати національний оберіг – українську вишиванку, співати українських пісень, плекати рідне українське слово і будувати нову європейську Україну.